ДИВО-КАРТИ2

З архіву статей

Загадки минулих цивілізацій

ДИВО-КАРТИ

2. КОПІЇ З ОРИГІНАЛІВ, ЯКИМ ТИСЯЧОЛІТТЯ

Чарльз Хепгуд, професор, викладач історії науки Нью-Хемпширського університету, автор книги «Плаваюча кора Землі» (передмову до якої написав сам Альберт Ейнштейн) продовжив дослідження,розпочатіГ.Маллері.

1959 року професор вирішив ознайомитися з іншими старовинними картами, що зберігалися в найсолідніших бібліотеках. Серед них він натрапив на карту світу, складену французьким математиком і географом Оронцієм Фінеєм (Оронсіусом Фінеусом).

Як писав Хепгуд у своїй книзі «Карти стародавніх морських королів» (1966 р.), вже перший погляд на цю карту змусив його буквально остовпіти. Перед очима вченого лежала карта Антарктичного континенту, що не поступалася сучасним картам, складеним з допомогою найдосконаліших інструментів! Але ж карта Фінея побачила світ у 1531 році! Точність, з якою було накреслено Антарктиду, вражає. Щоправда, у Фінея шостий континент має дещо більші розміри, ніж на сучасних картах. Наступні докладні дослідження показали, що автор карти, перемальовуючи її з якогось набагато старішого оригіналу, припустився кількох помилок, зокрема, сплутав 80-ту паралель з Південним полярним колом.

Що являв собою старовинний оригінал — нам невідомо. Хепгуд виправив помилки, і виявилося, що карта Оронція Фінея являє собою свідчення просто-таки незвичайних знань творців оригіналу, з якого Фіней зняв копію. Довготи на ньому позначені через 10 градусів. А донедавна вважалося, ще цей винахід було зроблено набагато пізніше!

На карті Фінея переважну частину Антарктиди показано без крижаного шару! Ми бачимо на ній гірські пасма й долини, узбережжя окреслено хвилястими лініями фіордів, річки впадають у океани. Берегова лінія набагато більше подрібнена, ніж на сучасних картах. І ще — цікава деталь: відсутній півострів Палмера (Земля Граама).

«Це вже серйозна помилка!» — вирішили сучасні дослідники. — Адже йдеться не про якийсь там незначний острівець, а про частину Антарктиди, занадто важливу, щоб її можна було не помітити. Хіба що такого півострова взагалі не існує?! І що ж? Виявляється, незнані автори карти, яка була взірцем для Фінея, мали таку ж рацію, як і у випадку з Землею Королеви Мод мали автори взірця, яким користувався адмірал Пірі Рейс! Півострів Палмера виявився лише крижаним пасмом, що з'єднало острів з континентом. Інакше кажучи, карту, що стала взірцем для Фінея, було створено у ті часи, коли цього пасма ще не існувало. А коли саме — ми поки що не в стані з'ясувати...

Цікаво, що й обриси узбережжя Землі Королеви Мод у варіанті Фінея точнісінько збігаються з аналогічними обрисами, накресленими у 1513 році Пірі Рейсом.

На картах арабського картографа XVI сторіччя Хаджі Ахмеда можна побачити Американський континент, намальований з неймовірною для тих часів точністю. Від північних берегів Північної Америки до Бразілії берегову лінію відтворено без жодної помилки! Але ж нам відомо, що створити настільки докладну карту люди спромоглися лише через два століття! Крім того, Хаджі Ахмед показує материк у тому місці, де зараз знаходиться Берінгова протока. Відомо, що у найвіддаленіші часи, ще до льодовикового періоду, там справді була земля. Але звідки про це знає картограф XVI сторіччя?

В 1339 році склав свою карту Дульцерт. Вона заслуговує на увагу хоча б тому, що узбережжя Середземного моря на ній намальоване не гірше, ніж це зробив би картограф — наш сучасник.

Вивчаючи старовинні карти, Хепгуд шукав і відсутню частину карти Пірі Рейса. Як ми вже зазначали, на залишках карт турецького адмірала не вистачає більшої частини Африки, Європи і майже всієї Азії. Хепгуд сподівався знайти якщо не аутентичну карту, то хоч-би якусь аналогічну. Він відшукав датовану 1502 роком карту Де-Канерія, переважну частину якої займала Африка. На ній фігурують африканські узбережжя, які на той час лише почали вивчатися. Але ніхто з тодішніх мандрівників, навіть Васко да Гама, який у 1497—99 роках обігнув цей континент, не складав карти його берегів.

У 1510 році португалець Хорхе Рейнель склав карту Індійського океану, де чітко зображено... Австралію! Нічого й казати: у ті часи нікому в Португалії й на думку не спадало, що такий континент існує. Тільки чомусь це зображення було дивним — Австралія була трохи видовженою і начебто розташованою далі на північ, ніж в дійсності. Але одного разу Хепгуд побачив фотознімок, де зображено модель земної кулі так, як би наша планета виглядала при зйомці з великої висоти. Так от — на знімку Австралія виглядала точнісінько так, як на карті Рейнеля!

Загадку являє собою й карта Зенона, складена у 1380 році, бо на ній показано Гренландію без льодового шару!

Не менш цікаві карти Андреа Бенікаса (1508 рік) та Ієгуди Ібн бен Зари (1487рік), де показано Північну Європу, а на ній — південний кордон льодовиків, які танули. Щоправда, 10 тисяч років тому цей кордон виглядав трохи не так, як на згаданих картах. Зате 12 тисяч років тому, як вважає професор Ч. Хепгуд, він проходив саме там, де зазначають Бенікас та Ібн бен Зара. Аргументів досить, щоб довести давність карт, але це ще не все. Ієгуда Ібн бен Зара дуже точно накреслив на своїй карті контури Егейського моря і усіх островів та острівців, що у ньому розташовані. А між ними — багато таких, яких нині не існує! Важко уявити собі, щоб сумлінний та старанний картограф просто вигадав ці острови. Звідки ж вони на карті? Або інакше: де вони поділися? Хепгуд пояснює це досить переконливо: в часи льодовикового періоду рівень Середземного моря був набагато нижчим, ніж зараз. А коли лід розтанув, цей рівень піднявся — і багато островів у Егейському морі пішли під воду, де вони тепер і знаходяться. Одне не викликає сумніву: усі вищезгадані карти являють собою лише копії стародавніх карт, складених набагато раніше. Коли? Тут рахунок йде не на скромненькі століття, а на десяток і більше тисячоліть.

Р. ФУРДУЙ, Г. БУРГАНСЬКИЙ.