Эхо Чернобыля
Йодна атака 86-го
З архіву «Чорнобильський синдром» 1991рік Йодна атака 86-го
Аварія на Чорнобильській АЕС за своїм радіаційним впливом належить до категорії йодних катастроф глобального масштабу. Йодний удар, що був нанесений у перші поаварійні місяці, сформував велику дозу опромінення щитовидної залози, передусім у дітей. Встановити, яку саме — зараз надзвичайно складно. Карта розподілу йоду-131 в молоці за станом на 10 травня 1986 року, яку ми вміщуємо сьогодні, (складена вона спеціалістами «Протія» внаслідок великої праці співробітників підрозділів Інституту ядерних досліджень АН УРСР, ВГО «Північукргеологія»), дає лише загальне уявлення про ступінь йодного удару. Навіть на великих віддалях від ЧАЕС з грудним молоком матері виводилося тоді 10 нанокюрі радіоактивного йоду на літр молока. Знаючи кількість споживаного молока з 1 травня по 20 червня 1986 року, за цією картою можна приблизно розрахувати дозу опромінення щитовидної залози внаслідок ураження радіоактивним йодом.
Подробнее
Добавить комментарий (0)
Просмотры: 491
Скільки в продуктах радіації?
З архіву «Чорнобильській синдром» 1991 рік Скільки в продуктах радіації? Чи потрібен киянину дозиметр? Донедавна на усіх екологічних мітингах, зі сторінок преси лунали рішучі вимоги: «Дайте нам дозиметри!», «До відповідальності тих, хто стримує їх виробництво!» І ось вони з’явилися на прилавках магазинів. Скільки радості було на обличчі перших їх власників. Та з часом радість змінила журба: а чи варто було витрачати гроші (а коштують вони чимало), щоб купувати їх? Адже в уяві багатьох вимальовувався цей прилад «таким, як у японців», де, мовляв, кожен ходить з ним на базар. Насправді ж ті прилади, які продаються нині, здебільшого здатні фіксувати лише гамма-фон, а вимірювати ними забрудненість продуктів харчування, особливо у Києві, — це просто утопія. Навіть приладом «Бела», який за технічним описом і призначений для таких вимірювань, але вони не коректні: бо судити про забрудненість продуктів за різницею показів потужності експозиційної дози за існуючих концентрацій просто неможливо. Чутливість, скажімо, приладу «Прип’ять» менша за тимчасово допустимі рівні, отже, його покази також не дають уявлення про те, можна чи ні споживати продукти. Чи можна тоді бути певним, що харчові продукти і питна вода в Києві не перевищують гранично допустимих рівнів забруднення радіонуклідами? Про систему радіаційного контролю в місті розповідає завідуюча радіологічним відділом міської санепідстанції Ірина Петрівна ПАШНИЦЬКА:
РАДІОЛОГІЧНИЙ ЛІКНЕП
З архіву: «Чорнобильський синдром» вересень 1991 рік РАДІОЛОГІЧНИЙ ЛІКНЕП
Спеціальний випуск газети «Вечірній Київ».Матеріали, вміщені в ньому, об’єднані однією темою — пост чорнобильською. Радіологія — одна з складних наук, і щоб розумітися на усіх термінах, уживаних у ній, треба пройти бодай невеликий лікнеп. Передусім, опанувати хоча б його ази — зрозуміти вживані терміни.
Где мы живем?
Из архива ОТОВСЮДУ – ОБО ВСЕМ Где мы живем? «КЗ»24 апреля 1991 года
Кандидат географических наук Владимир БАРАНОВСКИЙ завершил работу над специальным выпуском медико-экологического атласа Украины.
ЛІС БЕЗПЕЧНИЙ І НЕБЕЗПЕЧНИЙ
З архіву ЛІС БЕЗПЕЧНИЙ І НЕБЕЗПЕЧНИЙ Інтеррвю із спеціалістами біля карти
Лісові — зеленому другові людини — чорнобильська катастрофа завдала страшного удару. Рудий ліс став своєрідним символом радіаційно? біди. Сьогодні ми знаємо, що поховання його в землі було не кращим вирішенням проблеми захисту від радіації. Птахи, звірі, лісові ягоди, гриби, лікарські рослини теж виявилися «брудними». А який стан у наших лісах нині? З цього запитання почалася бесіда нашого кореспондента біля карти лісів Київської області з начальником Головного науково-технічного управління Міністерства лісового господарства УРСР М. М. Калетником і заступником директора по науці Старопетрівської лісової дослідної станції Вишгородського району, кандидатом сільськогосподарських наук П. П. Підкуром. ГРИБИ І РАДІАЦІЯ
З архіву ГРИБИ І РАДІАЦІЯ «Чорнобильський синдром» вересень 1991рік Збирати чи не збирати? Це питання хвилює вже не один сезон завзятих грибників. Адже ліс, що прийняв на себе у квітні 1986-го найбільший радіаційний удар, досі лишається зберігачем небезпеки. Хоча й друкувалися у газетах карти, які ділили угіддя на території, де забороняється збирання грибів, де дозволяється збирати їх з обов’язковим радіаційним контролем і де можна збирати без обмежень, проте з часом виявилось, що й у «чистій» зоні траплялися ділянки з великими рівнями забруднення. Гриби, ягоди і радіація
З архіву статей Гриби, ягоди і радіація «СІЛЬСКІ ВІСТІ» 5 липня 1989 р. Аварія на Чорнобильській АЕС розділила територію республіки на кілька зон залежно від ступеня їх забруднення радіоактивними елементами. На прохання РАТАУ сектор інформації Ради Міністрів УРСР спільно з міністерствами охорони здоров’я, лісового господарства, меліорації і водного господарства, Укоопспілкою і Укргідрометом підготували рекомендації населенню щодо використання лісових масивів ряду областей України для заготівлі грибів, ягід, лікарських рослин та іншої продукції. |
