Йодна атака 86-го
З архіву
«Чорнобильський синдром» 1991рік
Йодна атака 86-го
Аварія на Чорнобильській АЕС за своїм радіаційним впливом належить до категорії йодних катастроф глобального масштабу. Йодний удар, що був нанесений у перші поаварійні місяці, сформував велику дозу опромінення щитовидної залози, передусім у дітей. Встановити, яку саме — зараз надзвичайно складно. Карта розподілу йоду-131 в молоці за станом на 10 травня 1986 року, яку ми вміщуємо сьогодні, (складена вона спеціалістами «Протія» внаслідок великої праці співробітників підрозділів Інституту ядерних досліджень АН УРСР, ВГО «Північукргеологія»), дає лише загальне уявлення про ступінь йодного удару. Навіть на великих віддалях від ЧАЕС з грудним молоком матері виводилося тоді 10 нанокюрі радіоактивного йоду на літр молока. Знаючи кількість споживаного молока з 1 травня по 20 червня 1986 року, за цією картою можна приблизно розрахувати дозу опромінення щитовидної залози внаслідок ураження радіоактивним йодом.
Прокоментувати карту ми попросили спеціаліста Центру екологічних проблем АН УРСР кандидата медичних наук В. К. ЧУМАКА та спеціаліста ВГО «Північукргеологія» А.І. ОСТАВНЕНКА.
— Йод-131 дав основний внесок у дозу опромінення у початковий період аварії; хоча він реєструвався практично лише до середини червня 1986 року, та в сумарній активності радіонуклідів у викидах з реактора, у повітрі на різних віддалях від АЕС при проходженні хмари, а потім на поверхні грунту його було від кількох до 80 і більше відсотків. Внутрішнє опромінення обумовлювалось надходженням радіоактивного йоду двома шляхами — з повітрям і продуктами харчування. Співвідношення між ними, як правило, становило 1:10, себто з продуктами харчування надходило у десять разів більше радіоактивного йоду» аніж з повітрям. Критичною групою харчових продуктів було молоко й молокопродукти, які більш аніж на 80 процентів формували дозу опромінення щитовидної залози.
За підрахунками, одноразове споживання молока у кількості одного літра у зазначений період давало такі дози опромінення щитовидної залози:
— ІЗОЛІНІЯ 1000 нКи/л*
у дітей до року — 14 бер;
до 10 років — 4,4 бер;
у дорослих — 1,6 бер;
— ІЗОЛІНІЯ 100 нКи/л
у дітей до року — 1,4 бер;
до 10 років — 0,44 бер;
у дорослих — 0,16 бер;
— ІЗОЛІНІЯ 10 нКи/л
у дітей до року — 0,14 бер;
до 10 років -- 0,44 бер;
у дорослих — 0,016 бер;
* 1 нКи - 0,000000001 Ки.
А ця таблиця дозволяє оцінити сумарну дозу опромінення щитовидної залози залежно від періоду споживання молока у 1986 році: у тих, хто своєчасно пройшов так звану йодну профілактику - приймав стабільний йод, ці дози суттєво нижчі.
ДЛЯ ДОВІДКИ. Ізотопи йоду утворюються під час ядерних вибухів та роботі ядерно-енергетичних підприємств. Всього відомо 12 радіоактивних і один стабільний ізотопи йоду. Найнебезпечнішим для організму є йод-133 з періодом напіврозпаду 20,43 години та йод-131 — 8,05 доби. Найбільша кількість йоду-131 напрацьовується у безкорпусних канальних реакторах «чорнобильського» типу.
Йод-131 має високу міграційну здатність в атмосфері, воді,продуктах харчування, живих організмах. Включаючись у біологічні ланцюги, він стає джерелом внутрішнього опромінення. За короткий період свого існування йод-131 встигає пройти ланцюги: трава — тварина — молоко — людина; трава — тварина — м’ясо — людина; вода — гідробіонти — людина.
Така міграційна здатність пов’язана з його високою біологічною доступністю і фізико-хімічними властивостями радіонуклідів. Йод-131 швидко всотується у кров і лімфу, накопичуючись у щитовидній залозі.
Показать/скрыть форму отправки
